ублаготворяти

(вблаготворя́ти), -я́ю, -я́єш, недок., ублаготвори́ти (вблаготвори́ти), -рю́, -ри́ш, док., перех., заст., розм.

Повністю задовольняти чиїсь вимоги, примхи, бажання, робити цілком задоволеним кого-небудь, робити приємність комусь.